Бегонія бульбова (Begonia x tuberhybrida) – це широка група, що охоплює цілу низку гібридних сортів з квітами різних розмірів, форм і забарвлень. Серед них виокремлюють гігантські – gigantea (діаметром до 20 см), великоквіткові – grandiflora (діаметром до 9 см), багатоквіткові – multiflora (квіти близько 6 см у діаметрі), з рясним цвітінням – floribunda (діаметром біля 10 см). За формою особливо різноманітними є бегонії з групи gigantea: трояндоподібні, півонієподібні, бахромчасті, гофровані тощо.
Серед бульбових бегоній особливе місце займає підвид ампельних бегоній зі звисаючими стеблами і невеликими (в середньому 3 см діаметром) численними квітами.
Листя та стебла бульбових бегоній наділені серцеподібною формою, злегка асиметричні, м’ясисті, коренева система – це кореневищна бульба.

Деякі популярні сорти

Bouton de Rose – квіти рожеві, махрові, великого розміру, до 17 см діаметром;
Gold Platier – махрова, жовта бегонія з великими квітами (до 19 см);
Crispa marginata – квітка біла з гофрованою рожевою обвідкою. Листя наділене фіолетовим обрамленням;
Crispa Marginata Yellow/Red – жовті квіти з червоною хвилястою обвідкою (до 12 см діаметром);
Dark Red – квіти півонієподібні, махрові, темно-червоні, діаметром близько 10 см;
Diana Wynyard – сорт з групи бахромчастих бегоній. Квіти білі, великого розміру (до 20 см), пелюстки хвилясті, бахромчасті.

Висадження бульб

Під час придбання бульб зверніть увагу на їх стан. Бульби не повинні бути пересушеними, надто м’якими, підгнилими. Якісні бульби будуть щільними, коричневого кольору, без ушкоджень.
Зазвичай куплені наприкінці лютого – на початку березня бульби матимуть помітні бруньки, котрі нагадують невеликі горбики на верхній пласкій поверхні. Такі бульби вже є готовими для пророщування у невеликих горщиках, також можна використовувати торф’яні стаканчики. Перед висадженням рекомендовано продезінфікувати бульбу у слабкому розчині марганцівки або фунгіциду, зануривши бульбу на 2/3 на 15-20 хвилин. Ґрунтова суміш готується з розрахунку 1 частина торфу, 1 частина перегною, 2 частини листової землі, 1 частина піску. Можна купити готові суміші ґрунту для бегоній у садових центрах. Горщик не повинен бути надто глибоким, оскільки коренева система в бегоній є поверхневою. На дно горщика обов’язково покладіть дренаж (керамзит, галька, вермікуліт, бита цегла та ін.). Бульби висаджують у ґрунт випуклою заокругленою частиною, не заглиблюючи, в такий спосіб, щоб бруньки залишалися над поверхнею ґрунту. Полив повинен бути дуже помірним. Зайва волога може викликати підгнивання бульб. Краще не лити воду на бульбу, а зволожувати землю навколо неї.
Для вкорінення знадобиться декілька тижнів, потім розпочнеться ріст пагонів. По мірі росту невеликими порціями підсипають землю.

Якщо на бульбах бруньки не проклюнулися, слід їх пробудити. Для цього на дещо зволожений ґрунт викладають бульби (лише трішки вдавивши), прикривають пакетиком і ставлять у прохолодне місце. Зазвичай через тиждень бруньки прокльовуються і після цього бульби вже можна висаджувати у контейнери.

Коли рослина утворює пагони з листям, її можна пересадити на постійне місце. Для бегоній часто використовують вазони, різноманітні контейнери, підвісні кашпо (для ампельних сортів).
У відкритий ґрунт в квітники рослини висаджують з настанням стійкої теплої погоди. Перед висадженням рослини необхідно загартувати на відкритому повітрі.

Місце для висадження: захищене від вітру, достатньо добре освітлене, однак без прямих сонячних променів. Бегонії доволі добре ростуть в умовах напівтіні. А пряме яскраве світло є для них пагубним.
Вимоги до ґрунту: бегонії надають перевагу легким, повітропроникним, достатньо родючим, нейтральним або дещо підкисленим дренованим ґрунтам.
Відстань між бульбами в середньому близько 25 см (залежно від сорту).


Догляд
Догляд полягає у тому, що здійснюється регулярний помірний полив, спушування ґрунту, прополювання бур’янів. Полив відбувається вранці. Намагайтеся уникати потрапляння води на листя. У сезон рекомендовано підживлювати два-три рази комплексними мінеральними добривами з низьким вмістом азоту, особливо в період бутонізації.
Для підвищення стійкості до можливих несприятливих умов рослину можна обробити цирконом або епіном.

Зимівля

Наприкінці вегетаційного періоду, як правило, у першій половині осені, бегонії переходять у період спокою. Рослини скидають квіти, листя поступово жовтіє та відмирає, проте бульби продовжують накопичувати поживні речовини та рости. Тому не слід поспішати їх викопувати. Полив у цей період різко зменшують. Після відмирання наземної частини бульби викопують, просушують і зберігають у прохолодних та сухих умовах до наступного сезону. Зберігати можна в ящиках з торфом, піском, вермікулітом або в суміші вищезазначених компонентів. Температура зберігання має бути вище 0С, однак не вище +10С. Невелику частину бульб можна зберігати в пакетах з торфом або сфагнумом у звичайному холодильнику.
Бульби рослин, що росли у контейнерах, можна не викопувати, а лише обрізати стебла та поставити в прохолодне місце.

Розмноження: бульбами, живцями, насінням.

Бульбові бегонії порадують садівників рясним безперервним цвітінням протягом всього літа впритул до початку осені. Ці невисокі (25-30 см), ошатні рослини висаджують на передній частині квітників, використовують для створення мальовничих бордюрів, а також в якості контейнерної культури ними оздоблюють тераси та лоджії або розміщують у саду.